Позначка: criminal law

Інновації та імітації можуть розглядатися як найбільші виклики протидії корупції в нашій країні.

Інновації. Поява технологій розподіленого зберігання даних (BlockChain) та заснованих на таких технологіях криптовалютних платіжних систем істотно змінює процес протидії злочинності. Трансформуються форми корупції, з’являються нові види неправомірної вигоди, оновлюються методи легалізації злочинних доходів. Водночас, як будь-який соціальний процес, поширення криптовалюти та технології BlockChain має діалектичні наслідки. З одного боку, криптовалюти стали новим інструментом злочинців. З іншого – наявність у відкритому доступі всієї бази даних транзакцій у системі криптовалюти дає правоохоронцям принципово нові інструменти боротьби зі злочинністю[1]. Крім цього, BlockChain, який забезпечує наднадійне зберігання вважливих даних, розглядається як один з ефективних засобів протидії корупції[2], створюючи нові можливості для реалізації проєктів електронної демократії.

Таким чином, вплив віртуальних активів на протидію корупції слід розглядати у трьох вимірах: 1) новий вид неправомірної вигоди; 2) нові можливості протидії злочинності; 3) антикорупційний потенціал технологій розподіленого зберігання даних.

На вересень 2021 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень було обліковано 52 обвинувальних вироки, що стосувалися використання криптовалюти. 36 – використання криптовалюти для незаконного обігу наркотиків, 11 – розповсюдження шкідливого програмного забезпечення для прихованого майнінга криптовалюти, 4 – продаж даних, 1 – шахрайство. Очевидно, що така кількість судових рішень є вкрай незначною і сама по собі не може свідчити про значний рівень використання криптовалюти злочинцями в Україні. Водночас, актуальні експертні дослідження свідчать про те, що рівень використання криптовалюти у національному сегменті злочинності є значним. Відповідно до The Chainalysis 2021 Crypto Crime Report [4] Україна посідає третє місце (після РФ та США) за обсягом транзакцій на електронні гаманці, асоційовані з інтернет магазинами наркотиків, які функціонують в darknet. Загальний обсяг транзакцій з України на гаманці інтернет магазинів та з гаманців інтернет магазинів на Україну склав у 2020 році близько $100 млн.

Поза увагою міжнародних експертів не залишилося й прийняття в Україні Закону «Про віртуальні активи». Оглядачка Foreign Policy Елізабет Броу розмірковує про перспективи легалізації віртуальних активів в Україні та зазначає наступне: «…до значного рівня корумпованості додається інструмент, який надає корупціонерам нові можливості … на кінець березня 2021 року українські державні службовці задекларували 46,351 біткоїнів, що складає близько $1.7 мільярда … Україна намагається отримати $2.2 мільярди від МВФ у 2021 році». Та підсумовує: «Велика ставка Києва на цифрові гроші може мати негативні наслідки і погіршити корупційні проблеми країни»[5].

Враховуючи зазначене, вкрай важливою є мінімізація корупційних ризиків легалізації національного ринку криптовалют. Основними напрямами роботи тут мають стати: локалізація успішних практик правоохоронних органів, законодавче забезпечення та використання антикорупційного потенціалу BlockChain.

Технологічне оновлення злочинної діяльності потребує актуалізації професійних компетенцій правоохоронців, працівників прокуратури та судів. Структуру необхідних знань та навичок можна визначити наступним чином: 1) встановлення ознак використання віртуальних активів у злочинній діяльності; 2) блокчейн аналітика; 3) персоналізація власників віртуальних активів та вилучення віртуальних активів.

Перша складова стосується загальних знань принципів функціонування криптовалютних платіжних систем. Наприклад як може виглядати публічна адреса електронного гаманця або геш транзакція певної криптовалюти, якими бувають та як можуть виглядати засоби доступу до електронних гаманців, що собою представляє послідовність для відновлення доступу до гаманця (seed) та як її можна використати у подальшому розслідуванні.

Друга відноситься до нових можливостей, які надають правоохоронцям наявні у відкритому доступі розподілені бази даних про транзакції в криптовалютних платіжних системах. Це вміння та навички пошуку даних про транзакції, узагальнення даних пошук опосередкованих зв’язків тощо. Такими є використання OSINT підходів та спеціалізованого програмного забезпечення. Наприклад, існує ресурс Bitcoin Abuse Database (https://www.bitcoinabuse.com) який надає інформацію про встановлені адреси електронних гаманців, що використовуються у протиправній діяльності. Програмне забезпечення Walletexplorer.com, Graphsense.info, Chainanalysis дозволяє аналізувати взаємозв’язки між транзакціями, встановлювати в решті-решт схеми потоків кримінальних фінансів.

Третя складова необхідних знань стосується фіксації операцій з віртуальними активами та їх вилучення. Сьогодні правоохоронні органи не мають порядку, який би передбачав алгоритм фіксації операцій з криптовалютою, так само як і способів вилучення віртуальних активів. Водночас, легалізація ринку віртуальних активів вимагає термінового усунення цієї прогалини. Загалом, існуючі кримінальні процесуальні засоби у вигляді НС(Р)Д дозволяють цілком впоратись з виявленням та фіксацією інформації про криптовалюти, шляхом поєднання двох основних способів фіксації інформації про підготовку або вчинення злочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій: візуальний, пов’язаний із зовнішнім сприйняттям (візуальним оглядом) інформації, розміщеної на веб ресурсі, яка подається на пристрій виведення інформації (монітор)); технологічний, пов’язаний із застосуванням можливостей спеціального програмного забезпечення для фіксації даних.

Що ж до збереження та використання у кримінальному процесі вилучених віртуальних активів, то сьогодні відсутні організаційно-методичні можливості фіксації операцій з криптовалютами та їх вилучення для подальшого використання у кримінальному процесі. Враховуючи важливість та необхідність виявлення, документування та процесуального використання відомостей щодо незаконних операцій під час вчинення кримінально караних діянь предметом розрахунку в яких виступає криптовалюта доцільно розглянути можливість розробки відповідного порядку (настанови, інструкції) у якому передбачити тактичні аспекти фіксації з використанням комплексу НС(Р)Д та алгоритм дій щодо вилучення криптовалюти та її збереження до прийняття рішення по справі.

Доцільним є введення у правоохоронних органах посад розпорядників віртуальних активів та фінансового обліку таких даних. Адже, сьогодні факти вчинення злочинів з використанням криптовалют не отримують належного реагування через відсутність організаційно-технічного забезпечення вказаного процесу. Зокрема, навіть у випадку фіксації операції з криптовалютою під час вчинення злочину та її документальним підтвердженням технічно відсутня можливість вилучення криптовалюти та блокування електронного гаманця. Єдиним виходом у даній ситуації є створення окремого електронного гаманця, розпорядником якого буде правоохоронний орган в особі окремого співробітника й на якому буде зберігатись вилучена криптовалюта до відповідного рішення у справі. Власне вилучення криптовалюти пропонується організовувати як транзакцію на електронний гаманець, що контролюється правоохоронними органами.

Нарешті, як зазначалося раніше, вплив технологій blockchain на протидію корупції не обмежується новими аспектами злочинної діяльності та відповідними компетенціями правоохоронців. Важливою складовою соціального впливу нових технологій є можливість інноваційних антикорупційних проєктів. Так, у листопаді 2018 року повідомлялося про успішне завершення експерименту з віддаленого голосування за допомогою BloсkChain платформи Voatz. Експеримент відбувся у Західній Вірджинії. Зазначалося, що в процесі проміжних виборів віддалено змогли проголосувати 144 військових, які знаходилися в 24 країнах[6]. Крім США подібні електоральні платформи використовують у Японії, Швейцарії, Південній Кореї[7], Каталонії[8], Таїланді [9] тощо. Влада Канади запустила тестову версію системи, яка через BloсkChain забезпечує прозорість розподілу державних грантів[10]. Австрія використовує дану технологію для організації аукціону державних облігацій[11].

Від інновацій перейдемо до імітацій. Проведене нами дослідження національної кримінальної статистики [13] дозволило встановити важливі тенденції протидії злочинності в Україні. Було встановлено, що протягом 2013-2020 років суттєво змінилася структура засуджених осіб за кримінально-правовою кваліфікацією. Якщо до 2018 року більшість осіб засуджували за отримання неправомірної вигоди, то починаючи з 2018 року – за пропозицію неправомірної вигоди. Абсолютні значення ще більш промовисті: у 2014 році за отримання неправомірної вигоди засуджено 445 осіб, за пропозицію – 106; у 2020 році за отримання неправомірної вигоди засуджено менше 81 осіб, за пропозицію – 598. До того ж процес був поступовим, відповідні тенденції зменшення / збільшення кількості засуджених осіб прослідковувалися протягом усього періоду спостережень. Чи означає це, що головною проблемою протидії корупції в Україні стала пропозиція неправомірної вигоди? Чи відповідає офіційна статистика реальній соціальній ситуації?

Для відповіді на поставлені запитання ми провели розвідувальний контент-аналіз обвинувальних вироків за ст. 369 КК, які було винесено в 2020 році та представлено в базі інформаційно-аналітичної системи «Закон-онлайн». За названими ознаками було встановлено 404 судові рішення. Перші п’ять мали майже тотожні обставини та стосувалися пропозиції неправомірної вигоди поліцейським (прикордонникам) під час виконання ними службових обов’язків у складі добових нарядів (охорона громадського порядку, виконання обов’язків на пункті пропуску через державний кордон тощо). У всіх судових рішеннях йшлося про угоду щодо визнання винуватості. Вироки ухвалили судді судів Чернігівської, Сумської, Луганської, Волинської та Рівненської областей[3]. Тотожність обставин і географічний розподіл дають змогу розглядати отриману добірку судових рішень як репрезентативну для розвідувального аналізу.

Що ж до сформульованих запитань про відповідність фактичної судової практики соціальному запиту протидії корупції, вважаємо, що було отримано досить даних для негативної відповіді. Навряд чи сукупність актів застосування кримінального права, майже 4/5 якої являє собою засудження по угоді за пропозицію правоохоронцеві в складі добового наряду незначної неправомірної вигоди є такою, що відповідає соціальній потребі протидії корупції. У такому контексті зменшення кількості осіб, засуджених за кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності, навряд чи свідчить про високу ефективність кримінально-правової протидії корупції.

В якості пропозицій для продовження дискусії пропонуємо наступні:

• в Україні існує нагальна потреба мінімізації корупційних ризиків легалізації криптовалютного ринку;
• водночас, аналіз статистичних даних свідчить про недостатню ефективність кримінально-правової протидії корупції в Україні;
• усвідомлення фактичних тенденцій дозволить сформулювати прагматичне розуміння подальшого розвитку протидії корупції

ЛІТЕРАТУРА

1. Sedgwick K. Bitcoin is Great for Criminals. It’s Even Better for Law Enforcement. Bitcoin.com. 16.07.2018. URL : https://news.bitcoin.com/bitcoin-is-great-for-criminals-its-even-better-for-law-enforcement/
2. Santiso C. Can blockchain help in the fight against corruption? World Economic Forum. 12.03.2018. URL : https://www.weforum.org/agenda/2018/03/will-blockchain-curb-corruption/ (дата звернення 19.12.2018)
3. Вирок від 06.05.2020 у справі № 733/359/20 Бахмацький районний суд Чернігівської області. Вирок від 22.09.2020 у справі № 585/1976/20 Роменський міськрайонний суд Сумської області. Вирок від 03.11.2020 у справі № 423/2591/20 Лисичанський міський суд Луганської області. Вирок від 17.12.2020 у справі № 162/686/20 Любешівський районний суд Волинської області. Вирок від 17.07.2020 у справі № 566/1640/19 Млинівський районний суд Рівненської області.
4. Grauer K., Updegrave H. The Chainalysis 2021 Crypto Crime Report. – https://go.chainalysis.com/2021-Crypto-Crime-Report.html
5. Braw E. Ukraine Wants to Be Cryptocurrency Central // Foreign Poicy. – 02.06.2021. – https://foreignpolicy.com/2021/06/02/ukraine-wants-to-be-cryptocurrency-central/
6. Власти Западной Виргинии объявили об успешном эксперименте с блокчейн-голосованием. ForkLog. 17.11.2018. URL : https://forklog.com/vlasti-zapadnoj-virginii-obyavili-ob-uspeshnom-eksperimente-s-blokchejn-golosovaniem-na-promezhutochnyh-vyborah/ (дата звернення 19.12.2018).
7. Бердникова Д. В Южной Корее испытают систему голосования на блокчейне. Хайтек+. 30.11.2018. URL : https://hightech.plus/2018/11/30/v-yuzhnoi-koree-ispitayut-sistemu-golosovaniya-na-blokcheine (дата звернення 19.12.2018).
8. Каталония переведет выборы на блокчейн. LetKnow. 20.11.2018. URL : https://letknow.news/news/kataloniya-perevedet-vybory-na-blokcheyn-13827.html (дата звернення 19.12.2018).
9. В Таиланде создали систему для проведения выборов с помощью технологии блокчейн. Anycoin.news. 04.01.2019. URL : https://anycoin.news/2019/01/03/v-tailande-sozdali-sistemu-dlya-provedeniya-vyborov-s-pomoshhyu-tehnologii-blokchejn/ (дата звернення 04.01.2019).
10. Окашин Р. Канада применит блокчейн для контроля за правительственными грантами. Хайтек. 29.01.2018. URL : https://hightech.fm/2018/01/29/blockchain_canada (дата звернення 19.12.2018).
11. Горулько Д. Австрия выпустит гособлигации на сумму €1,15 млрд на блокчейне. Hash Telegraph. 27.09.2018 URL : https://hashtelegraph.com/avstrija-vypustit-gosobligacii-na-summu-e115-mlrd-na-blokchejne/ (дата звернення 19.12.2018).
12. Song J. Why Blockchain is Hard. Medium. 14.05.2018 URL : https://medium.com/@jimmysong/why-blockchain-is-hard-60416ea4c5c (дата звернення 19.09.2018).
13. Карчевський М.В. Протидія злочинності в Україні (2013-2020): інфографіка. –Київ : ВАІТЕ, 2021. – 312 с. – https://karchevskiy.org/2021/09/10/reproducible-research/